Дорогі друзі! Шановні вчителі! Батьки, гості! Ми зібралися сьогодні з нагоди особливого свята, свята, якого немає в жодному календарі. На ньому зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім .Сьогодні прощаються з рідною школою учні, які підуть у самостійне життя.
Ведучий
Дозвольте ж розпочати наш святковий випускний вечір — неповторне свято юності. І нехай воно надовго запам’ятається нам усім.
Ведуча.
Урочистий випускний вечір оголошується відкритим!
(звучить гімн)
Ведучий
На камені — священні імена,
У дзвонах тиші- голоси нетлінні.
Вони звучать у нашім поколінні
Як невмируща совісті струна.
Ведуча.
Сльоза зорі стоїть над обеліском,
Сховавши клопоти людські і сни,
Сьогодні треба поклонитися всім низько ,
Всім хто не прийшов з війни!
Ведучий.
Право покласти квіти до обеліска Слави надається кращим учням школи……………….
Ведуча.
Закінчилось дитинство останнім дзвінком, настав хвилюючий і незабутній день. Школа прощається зі своїми дорослими дітьми, які через кілька хвилин одержать атестати про загальну середню освіту.
Ведучий.
У цій святковій залі знаходяться ті, хто впродовж 11років вів винуватців сьогоднішніх урочистостей нелегкими стежками шкільних наук, хто вчив читати і писати, відкривав чудесні світи літератури та точних наук — наші вчителі.
Ведуча.
Хвилюються, усміхаються від щастя батьки, бабусі й дідусі, братики й сестрички-всі, хто прийшов сюди вітати юних.
Ведучий.
До нас на свято завітали й гості………………………………………………………………………..
Ведуча.Дорогі випускники! У вашому житті- вагома нині дата, І це сьогодні вже незаперечний факт: У цей чарівний літній вечір вам вручають На зрілість перший власний атестат. Ведучий.Слово надається директору школи. (вручення атестатів) Ведуча. Ви одержали атестати і вступаєте в нове життя. Ведучий. Сьогодні ви прощаєтесь зі своїм дитинством і зі своїм класом. Ведуча.Країна дитинства — країна казкова І часто дорослих вона вабить знову. Ведучий.І часто дорослі літають у мріях, Вернутись в дитинство живе в них надія. Ведуча. Із казкою, любі, не розлучайтесь, В далеке дитинство щораз повертайтесь. (пісня „Край дитинства».)Ведучий.Запрошуємо до слова представника районної державної адміністрації — Ведуча.Слово для привітання надається голові села. Ведуча. Дитинство, школа — це безмежне диво, В якому пощастило жити вам, Живіть у світі радісно й щасливо, Беріть наснагу вашим почуттям З цвітіння трав чарівного світанку. Коли дзвенять пташині голоси, Із чистих рос, що землю миють зранку, У цьому світі скільки є краси. Ведучий.Сьогодні, дорогі випускники, вас дуже хочуть привітати самі чарівні створіння нашої школи, які надзвичайно здружилися з вами за останній рік, ваші підшефні — першокласники. (Виступ першокласників) Першокласники вам слово Теж хочуть сказати. Тільки щастя на прощання Хочуть побажати. Щоб ви у вузи поступали, Роботу щоб усі знайшли. Щоб мали хату і квартиру, В достатку й радості жили. Щоб мали грошей ви багато, Щодня щоб їли шоколад. І щоб на вас із неба падав Лише щасливий зорепад.
Як одружитесь, багато не заводьте діток, Бо захочеться їм бойзів, стрельчів та кросівок, Як попросять шоколадів, юпі та кокосів, Ви не будете їм раді, бо станете босі.
Бажаєм, щоб ваші таланти успішно вивели вас в комерсанти. Як буде грошей вже доволі, то киньте що-небудь і школі, На комп’ютер чи на плеєр, чи хоч на шпалери. Ми надіємось на вас, майбутні мільйонери.
Ведуча.Колись і ви були такими маленькими, милими, веселими дітлахами. З нетерпінням чекали зустрічі з школою, теперішніми однокласниками. А можливо ви були такими? (сценка „Аня»)Ведучий.І ось такими малими пташенятами вас зустріла перша ваша вчителька. ВедучаМи пам’ятаєм кожне ваше слово. І дивимось ,як входите ви в клас, І дзвонить ранком дзвоник малиново, І вчителька стрічає знову нас. Ведучий.На синіх вікнах райдуга повисла, Вона до школи кличе мене знов. Учителько — ви перша наша пісня, Ви перша в школі радість і любов. ВедучаСвоє напутнє слово хоче вам сьогодні сказати, дорогі випускники, ваша перша вчителька — Кроха Валентина Василівна. (Виступ першої вчительки)(Пісня» Випускникам»)Ведучий. Батьки і діти. Діти і батьки — Життя земного нерозривне коло. Спливає час .лишаються роки — Воно ж не розривається ніколи. Ведуча.Із глибини спресованих віків Шануємо премудрі заповіти: В розумних, старанних батьків — Достойні їм народжуються діти.
Ведучий.До вас, дорогі випускники ,звертаються ваші батьки. (Виступ батьків)Прийміть, діти, від нас цей хліб святий, як символ життя і достатку. Пронесіть його з гідністю через життя. Щоб вами пишалися ваші батьки (Батьки передають хліб на рушнику дітям ,ті, цілують його і передають його з рук в руки. Останній кладе його на стіл).Ведуча.Сьогодні на нашому святі присутні ще одні випускники -наші четвертокласники вийшли з під теплого крилечка першої вчительки і тепер прийшли у дорослу старшу школу. Ведучий. Прийміть їхні вітання, дорогі випускники. (Виступ 4 клас)1.Випускний у нашій школі — це велике свято, Чули вже випускники побажань багато. Але й ми не підкачали — дуже ми старались. Цілий тиждень працювали — все про вас дізнались. Вам загадки пропонуєм — слухайте уважно, І відгадувати просим чітко, дружно, важно. 2.Спочатку він був непомітним хлопцем, Та ось вже вимахав неначе каланча. Досяг він успіхів, звичайно в спорті — Аж в області він грався у м’яча, І учні й педагоги його люблять, Ну, а дівчата просто розум гублять. Весь клас дев’ятий за ним дружно плаче, Коли хоч день один його не бачить. І навіть дитсадок його вже знає, Його слова з площадки пам’ятає. Ви, мабуть, зрозуміли вже давно, Це наший Саша, а ще точніш — Петро. 3.Без неї дівчата б осиротіли, Ну з ким би вони іще так говорили, Ну з ким би вони розглядали питання Про перше а може й не перше кохання. Про те, що у п’ятницю в клубі було, І хто із новеньких приїхав в село. Але говорить — це одне тільки діло , Вона й до любої роботи уміла, Спокійна, проста, врівноважена, мила, ЇЇ ви впізнали — це наша Людмила. 4.Це — спортсменка на всі сто, змалку виступала, Честь і шкли і села в місті захищала, Стометрівку як біжить, аж сміються очі, Так на неї б і дививсь з ранку і до ночі, Просте слово — красота з нею не зрівняти, До фігури і лиця слів не підібрати. Вся робота аж горить в її оченятах, Повні доброти й тепла її оченята. Дівчина в нас виросла, скажем всім на славу. Ви її уже впізнали — нашу Мирославу. 5.Хлопець цей привітний, милий, скромний, добрий і простий. Оченята тихі ніжні — ці не зможуть підвести. І навчається старанно, всіх не раз він виручав, І завжди у курсі різних і шкільних і класних справ. Добра усмішка в очах, худорлявий стан, Ви мабуть його впізнали — Костогриз Руслан. 6.Він з комп’ютером на ти, з науками тоже. Має руки золоті, все що хочеш може, До техніки має хист, до апаратури. Все налагодиться вмить від його натури. Симпатичний чорнобривчик, з усмішкою очі, Ну хто ж собі чоловіка такого не схоче. Не впізнати його зараз було б просто смішно, Ви усі вже здогадались — наш староста — Міша . 7.Та найбільше наше диво — мушу вам сказати, Як дві краплі води схожі — два білявих брати. Стрункі красені — не можна очей відірвати, Хто з них Саша, хто Серьожа — не легко впізнати. Хоч вже скільки років разом із ними навчались, Але в цьому запитанні не всі розібрались. Мало того що красиві, мало що високі, Вони скрізь на першім плані — в навчанні, в роботі. І музику вони люблять, і комп’ютер знають, Технікою захоплюються і права вже мають, І дівчата всі за ними, як мухи злітаються, Але в них і в цьому плані все — як полагається . 8.Він стрункий, чорнявий, смуглий, енергійний дуже, І до всіх шкільних проблем йому не байдуже, Вже, як візьметься за щось, то не відірветься Поки в області й районі призів не доб’ється. Шахи — це його кумир — на Вкраїні грався, З фізики чотири роки в області змагався, І історію він любить і літературу, Хімію не забува і ще й фізкультуру, За комп’ютером сидів би з ранку і до ночі, Якби тільки не боявся, що підведуть очі. Не сумує він ніколи, всіх розвеселяє, Учителів на уроках, малих забавляє. Ось такого юнака має школа наша, Ви ж звичайно зрозуміли — це наш Малий Саша. 9.Одного не розумієм, як розійдеться ваш клас, Хто ходитиме так дружно, хто смішитиме всіх нас? Хто в комп’ютерному буде на перервах працювать? Хто і ділом й добрим словом буде всім допомагать? Ми вас просим, друзі милі, ви не забувайте нас, Вам завжди у нас відкриті двері в школу, в рідний клас. 10.А ми, вступаючи в ряди старшокласників Ковтунівської школи урочисто обіцяємо: 1. — не здригнутися під натиском формул. 2. — не ошаліти від об’єму навчально x
Коментарі
Дописати коментар